Add Seed Listing

Seeds Catalog

Овес Високий вміст у зерні вівса білка (12-18%), крохмалю (40,8%), жиру (4,67%) і золи (4,05%) визначають його продовольче і кормове значення. Овес є незамінним концентрованим кормом для коней, молодняку інших видів тварин і птиці. Зерно високопоживне: 1 кг його відповідає одній кормовій одиниці із вмістом 85-92 г перетравного протеїну. У зерні вдосталь вітамінів (Вь В2) і мікроелементів (кобальт, цинк, марганець). Із нього виготовляють крупи, особливо цінну крупу "Геркулес", галети, печиво, толокно, замінники кави. Вівсяне борошно не містить клейковини і для випікання хліба в чистому вигляді не застосовується. Страви із вівса добре засвоюються організмом і мають велике значення в дієтичному і дитячому харчуванні. Вівсяна солома (100 кг її становить 31 кормову одиницю) і полова (100 кг - 46 кормових одиниць) за поживністю і засвоєнням найкращий грубий корм. Овес висівають на зелений корм і сіно в суміші з викою, горохом, чиною. Перші спогади про вирощування вівса відносяться до IV сторіччя до н.е. Як землеробська культура овес посівний відомий народам південно-східної Європи за 1 , 5 - 1 , 7 тис. років до н.е. У Росії овес почав вирощуватись у Нечорноземній зоні з VII ст. Тепер поширений у Росії, СІЛА, Канаді, Європі, особливо в Німеччині, Франції, Фінляндії, Швеції. Світова площа посівів вівса біля 26 млн га. В Україні овес вирощують переважно в Лісостепу і на Поліссі на площі 0,5-0,6 млн га. За середньою врожайністю (18,9 ц / г а в 2002 р) поступається ярому ячменю. Проте відзначається досить високим потенціалом продуктивності. Так, на сортодільницях України врожайність вівса досягає 65-80 ц/га. Овес найбільш холодостійка культура серед зернових. Насіння його починає проростати при температурі 1-2°С. Сходи легко переносять заморозки до мінус 3 - 4 С і навіть - до мінус 8-9°С. При заморозках вище мінус 10°С вузол кущення не пошкоджується і рослини при потеплінні відновлюють вегетацію. Оптимальна температура під час цвітіння і достигання 20-22 С. Високі температури і посуху овес переносить гірше ячменю і пшениці. При 38-40°С продихи паралізуються дуже швидко (через 4-5 год.). Сума ефективних температур за вегетацію в залежності від скоростиглості сортів коливається в межах 1000-1800 С Овес дуже вимогливий до вологи. При проростанні його насіння поглинає більше води, ніж насіння інших хлібів першої групи (60-65% від маси насіння). У вівса найвищий транспіраційний коефіцієнт - 450-500. Найбільше вологи потребує в період трубкування - викидання волоті, особливо за два тижні до викидання волоті, коли активно формуються генеративні органи. Посуха в цей період призводить до значного зниження врожайності. Проте і дощова погода наносить посівам вівса великої шкоди: розвивається велика вегетативна маса, утворюється багато підгону, затягується вегетаційний період. До ґрунтів овес мало вибагливий. Його можна вирощувати на піщаних, суглинкових, глинистих дерново-підзолистих ґрунтах. Це пояснюється тим, що в нього добре розвинена коренева система, яка проникає на глибину 1,2 м. Переносить підвищену кислотність ґрунту (рН5-6), в зв'язку з чим його вирощують на освоюваних торфових і болотистих ґрунтах. Погано росте він лише на солонцюватих ґрунтах. При формуванні 1 ц зерна виносить з ґрунту 3 кг азоту, 1 кг фосфору і 5 кг калію. Овес - рослина довгого дня, самозапильна, можливе і перехресне запилення при підвищених температурах. Кущиться овес гірше за ячмінь (загальна кущистість 3 - 4 пагони, продуктивна - 1 , 5 - 2 ) . Коренева система спроможна поглинати із ґрунту важкорозчинні поживні речовини, особливо фосфорну кислоту із фосфатів. Тривалість вегетаційного періоду залежно від зони і особливостей сорту становить 100-120 днів.